Складні виклики та проблеми, що постають перед людством, породжують  песимізм. У результаті під сумнів ставиться і майбутнє нашої цивілізації, і власне прогрес. Стівен Пінкер, професор психології Гарвардського університету, спростовує ці тези. Ґрунтуючись на фактах, він показує, що, незважаючи на все, людство просувається вперед у таких найважливіших вимірах нашого буття як життя, здоров’я, освіченість, безпека, мир, щастя. Джерела цих та інших благ – у конкретному історичному періоді – добі Просвітництва.

Сведение педагогической деятельности к какому-то одному виду активности – воспитанию или образованию – порождено общим для теоретической мысли Нового времени и, видимо, унаследованным ею от религиозного сознания представлением о том, что в основе бытия, определяющей сущность всех его проявлений, должна лежать какая-то одна сила: она называлась Богом, материей, Абсолютной Идеей, Мировым Разумом (для иных философов здесь крылось основополагающее различие между материализмом и идеализмом, религиозным мировоззрением и атеистическим); соответственно, и сущность человека определялась однолинейно – формулами Homo Dei, Homo faber, Homo sapiens, Homo ludens, Homo loquens и т.д., и т.п., а функция культуры – понятиями «одухотворение», «символизация», «семиотизация», «социализация», «внегенетическое наследование»… Такой тип мышления философия называла «монистическим», противопоставляя ему, как неполноценное, «дуалистическое» решение онтологических проблем, даже если речь шла о позициях великих мыслителей Р. Декарта или И. Канта.

Початок третього тисячоліття і небачений досі науково-технічний прогрес розширив межі впливу людської діяльності на природу і Всесвіт і поставив ряд важливих проблем, від вирішення яких залежить майбутнє людства. Сучасна людина все більше занурюється у штучний, не пов'язаний з природою, створений нею самою раціонально-технічний світ. Тому сьогодні все частіше звучать заклики взаємодії, пошуки гармонійного співіснування людини і Космосу.

Древний образ Софии восходит своими корнями к учению гностиков, которое зародилось еще в первые века христианства. Обращение к этому образу в творчестве В. Соловьева в начале ХХ века означало новый этап в развитии этого вероучения. Философ связывал его с новыми формами теофании, сакральной способностью видеть высшее, божественное начало в реальных, земных проявлениях. Образ Софии имеет надконфессиональный смысл, в нем сближаются православная традиция с ее почитанием Богоматери и священности всего творения с католическим культом Девы Марии и протестантской традицией, опирающейся на немецкую мистику с ее антропонимическим пониманием софийности.

Нещодавно в Україні вийшов переклад світового бестселлеру братів Тома та Девіда Келлі «Творча впевненість». На честь цього та на запрошення компаній Zeo Alliance та Yes&Design в Київ приїхав викладач Стенфордського університету, бізнес-школи та Інституту дизайну ім. Хассо Платтнера – Ден Кляйн. У чи не головній світовій школі інновацій він викладає імпровізацію та лідерство, а в інтерв’ю Platfor.ma розповів про філософію дизайн мислення, і те, чому поразку треба святкувати.

Философская система Живой Этики, принесённая миру выдающимся русским учёным и философом Еленой Ивановной Рерих в первой половине XX века, в начале пути формирования нового космического мышления, занимает ведущее место в этом процессе. Такое положение Живой Этики обусловлено самим богатством её содержания, которое включает многостороннюю разработку вопросов, связанных с космической эволюцией человека, с теми конкретными факторами, которые эту эволюцию обеспечивают. Кроме того, Живая Этика имеет множество идейных созвучий с трудами многих великих учёных и мыслителей-космистов.

Любой внутренний ресурс имеет нейронную структуру. Он зафиксирован в мозге в виде нейронного образования. Число нейронов огромно. Ученые называют цифры от 10 до 100 миллиардов. Нейроны – это нервные клетки нашего мозга, которые проводят нервные импульсы. Импульсы несутся с громадной скоростью: расстояние от одного нейрона к другому сообщение пробегает меньше чем за 1/5000 долю секунды. Благодаря этому мы чувствуем, думаем, действуем.

В современном обществе культурная политика становится решающим моментом в развитии общества, определяющим фактором любой политики, в том числе и экономической. Стабильность политической системы, экологическая, демографическая ситуация в значительной мере обусловливаются культурными факторами. Под культурой в данном случае понимается весь комплекс духовных достижений общества, как в материальной, так и в духовной, интеллектуально-нравственной, сфере деятельности людей. Культура есть исторически накопленный духовный опыт человечества, используемый как инструмент беспрерывных преобразований, как человека, так и окружающей среды, обеспечивающий человеку и человечеству перспективы социального и духовного развития в его наиболее благоприятных и наименее кризисных направлениях.

Чи потрібні Україні інтелектуали? Якщо так, то ми маємо створити умови, щоб обдарованій, чимось зацікавленій дитині було легше проявити себе, пробитися. Якщо в області немає ресурсів на підтримку здібних дітей, немає наукової лабораторії, куди можна безкоштовно прийти і попрацювати, то скільки потенційних майбутніх науковців ми втрачаємо щороку? Тож, як на мене, «міграція мізків» – це ще найменші втрати для країни. Найбільші втрати, які ми маємо, – це зникнення бажання навчатися, яке з’являється переважно з четвертого-п’ятого класу. Тому що навчальна програма нудна, вона вимагає вивчення тих предметів, які, можливо, дитині не цікаві, але інакше побудувати навчальний процес у загальноосвітній школі насправді дуже важко. Все-таки школа має дати базові основи наукових знань. А от уже далі розвивати ту галузь, яка учневі цікава, – це вже інше питання. Для цього мусять бути альтернативні школі середовища. Єдине, що школа має залишати дитині достатньо часу, щоб вона займалася спортом, наукою, музикою, своїм естетичним розвитком і була повноцінною особистістю.

От у цьому проблема школи: зменшити навантаження на дитину і створити альтернативні можливості для неї. Не треба у школу впихати все, як тепер пропонують– і науку, і спорт, і художню гімнастику, і підводне плавання. Дитина взагалі тоді звідти не буде виходити. МАН – це також альтернативне середовище.

Космізм, як релігійно-філософська і природничо-наукова течія, значно вплинув на розвиток науки ХХ століття та освоєння космічного простору, надав людині нові горизонти наукового і творчого пошуку. В свою чергу, космонавтика долучає нас до координат вічності та безмежності, впливає на зміну нашої свідомості. Однак, у науковому вжитку поняття космізму мало семантику більш матеріалістичного змісту. Це пояснюється тим, що наука має свої критерії науковості відносно тих явищ, які вона вивчає. Серед особливостей наукового знання можна виділити: логічну обґрунтованість і доведеність, достовірність, системність, максимальну здатність до формалізації, багатократну підтвердженість суспільною практикою, об’єктивність, істинність тощо.