Сайт Винницкого городского культурно-просветительского Общества имени Е.И. и Н.К.Рерихов
СОФИЯ - УРУСВАТИ
"Через Культуру - к здоровью духа"
 
Главная Вход Карта сайта RSS
Меню сайта

Разделы новостей
Новости сайта [497]
Новости Общества [34]
Анонс мероприятий [108]
Главная » 2013 » Май » 6 » Подведение итогов конкурса «Культура – путь к миру и гармонии».
Подведение итогов конкурса «Культура – путь к миру и гармонии».
15:34

25 апреля 2013 года в Винницкой научной библиотеке им. К. Тимирязева состоялось награждение победителей конкурса сочинений и рисунков среди учащихся  общеобразовательных школ города Винницы. Конкурс  был организован Винницким культурно-просветительским Обществом им. Е.И. и Н.К. Рерихов, Центром гармоничного развития человека «София» при поддержке  Департамента образования Винницкого городского Совета.

Победителей конкурса «Культура – путь к миру и гармонии» поздравили представители городского Департамента образования, Дворца детей и юношества, Винницких  общественных организаций. Члены жюри конкурса  отметили, что  отбирать лучшие творческие работы школьников было очень нелегко, так как многие из них заслуживали высокой оценки.  Ребята очень старались, излагая  внутреннее ощущение и  понимание  Культуры.  

Организаторы  мероприятия поблагодарили  всех  участников конкурса, гостей и  пожелали, чтобы проведение подобных конкурсов стало ежегодным в Винницком регионе.   Культура является защитой общества от разрушения и деградации, Культура способствует воспитанию нового Человека, Культура прокладывает мост в Будущее. Только совместными стремлениями к Культуре и  общими усилиями  люди могут построить  достойное будущее родного города, общества, страны, человечества.

 

Отрывки из сочинений участников конкурса:

«… Совість – найвірніший друг, радник, світло, істина і путь, що веде до добробуту.

В світі є багато глобальних проблем, що на весь голос заявили про себе людству – екологічні, демографічні, проблему голоду, хвороб, культури, війни і миру тощо. Такі проблеми може вирішити лише людина з гуманістичними орієнтирами, яка прагне будувати світ і своє життя на загальнолюдських моральних цінностях. Та людина, що примирилася зі своєю совістю.

Але одній людині важко досягнути добробуту в суспільстві! Щоб подолати глобальні проблеми і досягти добробуту, суспільству потрібно багато високоморальних людей, об’єднаних однією метою – зробити людство кращим. Для цього їм потрібно спілкуватися. Люди не можуть нормально жити, отримувати досвід, навички, не контактуючи один з одним і не впливаючи один на одного. Без спілкування не може відбуватися повноцінний розвиток людини як особистості. Спілкування формує інтелект, розвиває емоційну сферу. Спілкування є основною потребою для росту людини та її взаємовідносин з суспільством.

Однак у цих взаємовідносинах має бути присутня культура. Вона повинна нести високоморальний характер та передавати позитивні емоції. Адже коли людина отримує позитивні емоції, вона відчуває приплив свіжих сил, і з цими силами вступає в бій з глобальними проблемами, катастрофами, надзвичайними ситуаціями тощо – і отримує перемогу.

Культура взаємовідносин різноманітна, як і самі відносини: дружні, товариські, робочі, професійні, тимчасові, постійні тощо… Але будь-який з цих видів відносин повинен нести позитивний, високоморальний характер. Щоб у спілкуванні досягнути позитивного результату, потрібно забувати про своє «Я» і бачити «Я» інших людей. Коли вмієш слухати кожного, то можеш досягнути спільних позитивних рішень. Не завжди твої інтереси співпадатимуть з думкою інших, але головне не сперечатися. Адже суперечками досягається лише третина, а любов’ю та поступками – все. Якщо людина хоче, щоб усім стало добре, то їй самій має стати трішки гірше. І справді, якщо ти йдеш на компроміс, тобі потрібно понести і деякі втрати, поступитися своїми інтересами. Але таким чином людина, що володіє культурою взаємовідносин, на будь-яких переговорах, навіть якщо назріває загроза війни, зможе відвести загрозу і досягне бажаного результату. Така людина є гарним делегатом. Якщо вона діє не у власних інтересах, то вона зможе принести багато користі у життєдіяльності суспільства.

Та культура взаємовідносин доволі складна. Щоб її досягти, потрібно бути ввічливим, коректним, тактовним, делікатним, скромним, точним тощо… Щоб оволодіти культурою взаємовідносин, людина повинна мати не лише талант. Потрібно постійно самовдосконалюватися, переймати досвід у досвідчених людей, вивчати закони моралі та ін… Потрібно вміти не лише говорити, а й слухати. Та, врешті, оволодівши культурою взаємовідносин, людина може внести позитивний внесок у життєдіяльність суспільства. Але головне – не тільки говорити, якою має бути людина, а й бути такою людиною, щоб, примирившись зі своєю совістю, йти по дорозі життя і діяти для успішної життєдіяльності суспільства». 

Покровский  Александр, учащийся  школы №3. 


«Я живу в дуже хорошій сім’ї. Мене вчать любити свою Батьківщину, країну, наше рідне місто, не робити поганих вчинків. Люблю і шаную своїх батьків, тому що вони турбувались про мене, коли я була немовлям: годували, пестили, виховували, вчили робити перші кроки. Також і зараз вони піклуються про мене, створюють умови, щоб я могла здобувати освіту, стала доброю, цікавою людиною. У нас панує атмосфера добра і любові до ближніх. Тому, коли я виросту, а мої батьки стануть старенькими, доглядатиму за ними.

Я знаю вислів: «Сильна родина – сильна держава». Всім дітям потрібно всебічно розвиватись, щоб стати культурними людьми. Для цього потрібно не лише дотримуватися правил культури поведінки, а й мати моральні якості, які не дозволять вчинити неправильно. Перш за все – чесність, доброта, повага до людей, до рідної землі. Це і вміння відгукнутися на чужий біль, прагнення допомогти, захистити будь-кого: чи то пташеня, чи стареньку бабусю, чи рідну матусю; захоплення красою природи і бажання самому створювати прекрасне. Але дуже важливо правильно оцінювати і свої власні вчинки. Культура і освіта – різні речі. Історія знає людей, які не мали вищої освіти, але були висококультурними і духовними. Внутрішня культура людини може розвиватись і збагачуватись. Потрібно лише бажання і кроки в цьому напрямку».

Кравчук Дарья, учащаяся школы №14.

 

«…Еволюція доклала багато зусиль для того, щоб підняти людину на найвищий щабель розвитку. За це ми маємо бути безмежно вдячні їй і докласти зусиль, щоб утриматися на цій висоті і, принаймні, не опускатися донизу. На жаль, багато хто цього не розуміє. Тому, на мою думку, суспільство зараз активно деградує: морально, духовно, фізично, культурно.

З давніх-давен, як тільки перша людина усвідомила своє життя (житло, побут, їжу, одяг), себе саму як людину, вже тоді зародилася праматір сучасної культури, а люди, самі того не відаючи, допомагали їй розвиватися і рости. Так людина перестала ходити у набедреній пов’язці, їсти сире м’ясо і викрикувати вигуки.

Розвивалося людство – розвивалася культура. Культура як штучно створений людиною світ, життя в якому визначалося її – людини ідеалами. Кожна епоха, кожен народ несли свій рівень. У одних він багатий, у інших – скромніший, але у всіх своєрідний, неповторний, цікавий, що є дорогоцінною частинкою культури великої людської епохи. Культура народу, мови, архітектури, мистецтва, врешті, і культура поведінки в суспільстві залежить від рівня розвитку самого суспільства, адже вона і є результатом такого розвитку.

Тільки чому ж тепер, у час науково-технічного прогресу, час, коли людина здатна керувати своєю підсвідомістю, клонувати живі організми, влаштовувати екскурсії у космос, ми так і не зуміли досягнути вершини культури у суспільстві? Чому при всіх своїх високих досягненнях ми не здатні жити в гармонії? /Чому ми опинилися над безоднею зла, злочинів, убивств? Чому ми знищуємо самі себе і все живе на Землі? Невже через свій «надзвичайно високий» рівень розвитку? Чи навпаки? Чому забули те, чийого батька діти і де наш дім, наша земля? Зірватися у безодню ми завжди встигнемо, але ще не пізно відступитися від краю. У людства є засіб, завдяки йому ми зможемо не зробити останній крок над прірвою, на порозі пітьми, на кордоні хаосу. Цей засіб – Культура.

Релігія, моральність, духовність, філософія, мистецтво здатні направити сили і енергію людства до вищих ідеалів гармонії і досконалості. А культура покликана внести гармонію в життя людини. Адже вона, гармонія, так нам необхідна. Нам не обійтись без відчуття любові до всього, що нас оточує (буде це краплина роси а чи інопланетні істоти), без випромінювання чистоти, здоров’я, позитивних емоцій.

Людство втомилося від вульгарності, грубості, жорстокості. Рятуючи людство, почнімо із себе. Виховуймо культуру у собі у всіх її проявах, щоб колись не верещати на своїх нащадків: «Молодьож! Безкультурщина!» І при цьому не наплювати їм у самісіньку душу.

Яворская Мария, школа №13.

 

«… Внутрішня культура людини… Чи замислювалися ми над цим поняттям?

Сьогодні, в час новітніх комп’ютерних технологій, намагаючись знайти нові враження, інформацію, задоволення і перебуваючи у постійних клопотах про матеріальні цінності, людство забуває про свою внутрішню культуру.

Внутрішня культура людини – це ніби промінь, який освітлює нашу життєву дорогу. І від того, наскільки він яскравий, чистий і сяючий, залежить, яким світлим буде цей шлях. А якщо у кожного з нас буде такий чарівний промінець добра, уявіть, як же ж засвітиться дорога всього людства, наскільки блискучим і неперевершеним променем засліпить вона Всесвіт.

Ми маємо також пам’ятати, що іноді для розвитку нашої внутрішньої культури краще відмовитись від телевізора чи комп’ютера і присвятити свій вільний час прогулянці з друзями, відвідати бабусі або почитати цікаву книжку. Мені здається, що саме наша повага і увага є зовнішнім виявом внутрішньої культури людини.

Наша культура також проявляється у здатності жертвувати своїми власними зручностями і задоволеннями заради інших. Безперечно, люди готові до самопожертви заради своїх ближніх; ті, хто зможуть гідно вистояти проти всіх випробувань, пройти тернисто дорогу – достойні поваги. Адже вони ніколи не падають духом і не дають падати духом іншим.

Але внутрішня культура людини виявляється також у її толерантності, скромності, мудрості і у вмінні бачити красу. Така людина завжди готова допомогти іншим. До того ж вона думає і про те, щоб її допомога не була марною. Така людина вміє сказати іншим слово надії і повернути їм сили до радісного повного життя. Вона намагається, щоб все життя її було на користь оточуючим, щоб не тільки не нашкодити їм, а й допомогти. А допомагати – це здатність надихати.

Зернятка культури є у кожного з нас. Ще з дитинства їх саджали у ґрунт, у найродючиший, у найкращий – у нашу душу. Ці зернятка потрібно доглядати, і тоді вони дадуть гарні плоди. Кожна людська душа має бути маленьким садом. Він завжди має бути очищеним від бур’янів і повним прекрасних квітів і рослин. І цей сад має приносити радість не тільки тобі, а й усім, хто його бачить.

До кожної людини рано чи пізно приходить думка: «А для чого ж ми живемо?» Я думаю, що для того, щоб продовжити рід людський. І щоб наші правнуки не були просто істотами, а були людьми, думаючими, мислячими, людяними. Ми, саме ми маємо передати їм усе найкраще, що у нас є: наш розум, культуру і духовність, надбану тисячоліттями. А для того, щоб зробити це, нам потрібно зберігати, цінувати і шанувати все-все, що оточує нас. Ми повинні дбати як про матеріальні, так і про моральні надбання людства! Ніхто не має права знищувати все те прекрасне, що є навколо нас: розум, красу природи, наше оточення.

Ми повинні також пам’ятати, що внутрішня культура людини – це її думки, емоції, душевний спокій і краса. Той, у кого є все це, не буде пускати дуже близько до серця дрібні суперечки, сварки і негативні почуття, але і не буде проходити повз чуже горе, не звертаючи на нього уваги.

Ще хочеться додати, що людина, яка має внутрішню культуру, – найщасливіша і найбагатша з усіх. «Краще бути добрим та щасливим без багатства, ніж злим і недобрим з грошима,» – каже народне прислів’я. Прислухаймося ж до нього! Збережімо нашу внутрішню культуру. Адже вона справді є нашим найдорожчим скарбом».

Николаец Юлия, школа №30.


«…Засвоювати культуру починаємо ще з колиски, поступово відкриваючи для себе неосяжний обрій здобутків, які виробило людство.

Проте, щоб стати культурною людиною, не достатньо засвоїти науку елементарних правил поведінки, вивчити хороші матери, здобути вміння бути приємним у товаристві. Все це лише зовнішній вияв культурності.

Справді, культурна людина повинна засвоїти хоча б частину того культурного надбання, яке виробило людство.

Справжня культура людини проявляється перш за все в її діяльності: у мові, вчинках, результатах її праці. Мені здається, що культурна людина не допускає лайки, вульгаризмів чи грубощів у мові, не може бути жорстокою, ніколи не запропонує недоладну чи погану річ.

Роль культури у нашому житті неможливо переоцінити. Адже тільки культурні прояви вирізнять нас з-поміж тваринного світу. А от розпорядитися тим безцінним багатством, яке прийшло до нас завдяки зусиллям багатьох поколінь, повинні ми самі».

Кравчук Елизавета, школа №31.

 

«… Коли б мене спитали, чого нам суттєво не вистачає для відродження України, то я б без вагань відповіла: «Культури!»

Ми часто говоримо: «Дорога до храму», маючи на увазі шлях до щасливого майбутнього. Але ввійти в цей храм ми можемо тільки з чистими душами. Цьому має сприяти високий рівень культури кожного з нас і усієї нації загалом.

… Культура спроможна підтримати людей у тяжкі часи їхнього життя, надихає на подвиги, додає сили у подоланні життєвих перешкод і вказує шлях до вирішення важливих проблем. Цим культура цінна для нашого народу, для кожного з нас.

Майбутнє ставить перед нами, сьогоднішніми старшокласниками, відповідальні вимоги, сподіваючись на наші сили, знання й свідомість. Одне з них – допомогти культурному відродженню України».

Коваль Вероника, школа №31.

«…Справжній інтелігент керується певним «кодексом честі». Це звички, виховання, манери, уміння говорити, погляди на світ, ставлення до рідних, друзів, дітей, почуття справедливості, загальна освіченість і високий культурний рівень. Чи не несуть такі люди у суспільство гармонію і мир? Так, і я впевнена у цьому. Інтелігентність – це риса, яка дуже необхідна не лише для спілкування, а й для побудови хороших стосунків між людьми, між людиною і природою, навіть і для того, щоб побудувати державу, розвивати країну, адже саме інтелігентні люди визначають розвиток не лише культури, науки, освіти, а й у цілому суспільства. Саме від людей інтелігентних, здатних зрозуміти й допомогти, залежить, як буде розвиватися те суспільство, у якому вони живуть, адже ці люди завжди готові взяти на себе відповідальність за все, що роблять для інших».

Щеглова Влада, школа №2.

 

«… Я вважаю, що кожен, хто прагне бути культурною людиною, мусить виховувати в собі кращі риси характеру. При цьому неважливо, який соціальний статус, рівень добробуту чи зовнішній вигляд має людина, бо справжня її велич полягає в здатності любити інших, в умінні шанувати і прощати, жертвувати і творити добро».

Саенко Анастасия, школа №13.

 

«…Людина розвивається в першу чергу розумово. Але занедбавши свою культурність, моральність, вона стає черствою, жорстокою та егоїстичною. Як свідчення цього згадаймо роман О. Гончара «Собор», у якому письменник закликає «берегти собори душ своїх», чимало приділяє уваги збереженню духовної краси, величі людини і викликає негативні її прояви.

… Сьогодні прийшов час осмислити істину: від людини розумної людство розвивається до людини духовної – істинна лише така стратегія життєтворчості, збереження й плекання в людині Людини. Цитуючи вислів Ф. Достоєвського «Краса врятує світ», можу сказати, що на сьогоднішній день в Україні відроджується наша культура, створюються можливості для розвитку дітей, творчих дітей (прикладом цього є навіть даний конкурс). Живучи у повній гармонії з самим собою, кожен з нас робить світ кращим. Тож плекаймо та розвиваймо далі нашу культуру, і тоді суспільство буде процвітаючим, гідним майбутнього для прийдешніх поколінь».

Соловей Марина, школа №10.

«…Культурна людина прагне до самовдосконалення, навчання й всього нового. Культурною людиною можна назвати ту, яка поводить себе гарно не тільки в суспільстві, а й на самоті. Кожна людина може стати культурною, однак для цього потрібні зусилля та прагнення. Бо не можна досягти чогось, не маючи бажання цього робити».

Щерб Владислава, школа №4.

 

«… Багато людей мало коли замислюються над тим, чому з деякими людьми нам приємно спілкуватись, а з деякими – ні. Одні люди мають силу притягання, інші – ні. Все це залежить від внутрішнього світу людини, її думок, її почуттів.

Але людські вчинки… Вони дуже багато значать для оточуючих. Гете сказав: «Поведінка – це дзеркало, в якому кожен показує своє обличчя». Якби у людей була змога оцінювати власну поведінку, бачити себе стороннім оком – свою позу, рухи, чути свої слова та інтонації – це було би величезним досягненням. Адже людина, яка вчиняє неетично, стає потворною, а цього нікому не хочеться. Шкода, що на наших вулицях немає дзеркал, на які дивилися б люди і бачили себе з іншого боку – справжнього. Можливо, саме так у світі зменшився б рівень жорстокості і запанував би мир у всьому світі, якого постійно прагнуть».

Ляховская Марина, школа №5.


«…Людина створила культуру, а культура – людину. Особистість виявляє себе в культурі думки, культурі праці й культурі мови. Культура – це не тільки все те, що створене руками й розумом людини, це спосіб існування, що виражається в народних звичаях, віруваннях, у ставленні людей до інших, до праці, до рідної мови. Я вважаю, що чим міцніші зв’язки людини з культурою свого народу, тим більше можна сподіватися від неї як від громадянина, патріота, інтернаціоналіста, миролюбця.

Культура – це ознака людської творчості, а людина – породження цієї культури. Отже, коло замкнене, а коло, як відомо, є найдосконалішою у світі фігурою.Таким чином, можна зробити висновок: гармонія існування людства заснована на його культурі».

Ивачковская Виктория, школа №26.


«… Культура поєднує в собі добро, красу, духовні блага. Але часом люди забувають про її значення в нашому світі. «Основа будь-якої культури перш за все – в самій людині». На мою думку, культура дійсно починається з людини, з її світосприйняття. Вона є фундаментом для нових звершень і починань, для створення НОВОЇ культури».

Парова Иванна, школа №5.


«… Суспільство, в якому панує культура та переважають люди з високою внутрішньою культурою – це процвітаюче суспільство, це гідне майбутнє молодих поколінь. але культура потребує нашої уваги та нашого захисту. Давайте разом стверджувати засади культури у нашому повсякденному житті!»

Люльчак Сергей, школа №26.


«… Звісно, зовнішність надзвичайно важлива для будь-кого, але не маючи духовності, людська сутність втрачає сенс. Якщо ж людина хоче знайти шлях до миру і гармонії, баланс між зовнішнім і внутрішнім не має бути порушеним. Те, що ми називаємо культурою, повинно зароджуватись у нашому розумі та серці, щоб гармонійно поєднувати наші знання з можливостями. І саме для цього існує безліч правил та норм, етика і мораль повинні бути закладені батьками у мозок ще маленької дитини, адже культура взаємовідносин в майбутньому стане для них чинником успішної життєдіяльності… А шлях до миру та гармонії вам допоможе найти ваша внутрішня краса – внутрішня культура!»

Кохан Елена, школа №3.


«… Людина безсмертна в своїх ділах. Усе, що кожен з нас зробить, матиме свій слід у майбутньому, і таким чином, стане вічним, хоча самої людини давно вже й не буде. Тому внутрішня культура особистості – це запорука успішності в процесі життєдіяльності.

Люди повинні жити в дружбі, злагоді, допомагати один одному. Але та допомога має бути безкорисною, шляхетною – з цього і складається внутрішня культура людини.

Ми з самого дитинства живемо в суспільстві, серед інших людей, і постійно відчуваємо на собі їхню опіку та внутрішню потребу якогось ставлення до них. Вже самою природою передбачено, що сильніший повинен піклуватись про слабшого.

І, власне, сила сильного полягає в тому, наскільки він використовує її на служіння іншим».

Фурман Роман, школа №14.

Категория: Новости Общества | Просмотров: 1268 | Добавил: Nina | Рейтинг: 5.0/3 |
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Поиск новостей

Copyright MyCorp © 2024
Сайт управляется системой uCoz