<?xml version="1.0" encoding="UTF-8" ?>
<rss version="2.0" xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom">
	<channel>
		<title>Каталог статей</title>
		<link>https://sofiauru.at.ua/publ/</link>
		<description>Каталог статей</description>
		<lastBuildDate>Tue, 07 Apr 2020 19:26:29 GMT</lastBuildDate>
		<generator>uCoz Web-Service</generator>
		<atom:link href="https://sofiauru.at.ua/publ/rss" rel="self" type="application/rss+xml" />
		
		<item>
			<title>Просвітництво сьогодні: на захист раціональності, науки, гуманізму  та прогресу.</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;color:#0000cd;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:12pt&quot;&gt;&lt;span style=&quot;background:white&quot;&gt;&lt;span style=&quot;vertical-align:baseline&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family:&quot;Times New Roman&quot;,serif&quot;&gt;&lt;span style=&quot;border: 1pt none windowtext; padding: 0cm;&quot;&gt;Складні виклики та проблеми, що постають перед людством, породжують&amp;nbsp; песимізм. У результаті під сумнів ставиться і майбутнє нашої цивілізації, і власне прогрес. Стівен Пінкер,&amp;nbsp;професор психології Гарвардського університету, спростовує ці тези. Ґрунтуючись на фактах, він показує, що, незважаючи на все, людство просувається вперед у таких найважливіших вимірах нашого буття як життя, здоров&amp;rsquo;я, освіченість, безпека, мир, щастя. Джерела цих та інших благ &amp;ndash; у конкретному історичному періоді &amp;ndash; добі Просвітництва.&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;</description>
			
			<link>https://sofiauru.at.ua/publ/prosvitnictvo_sogodni_na_zakhist_racionalnosti_nauki_gumanizmu_ta_progresu/9-1-0-902</link>
			<category>Статьи</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://sofiauru.at.ua/publ/prosvitnictvo_sogodni_na_zakhist_racionalnosti_nauki_gumanizmu_ta_progresu/9-1-0-902</guid>
			<pubDate>Tue, 07 Apr 2020 19:26:29 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Системно-синергетический подход к построению современной педагогической теории</title>
			<description>&lt;p style=&quot;margin-top:1.5pt; margin-right:7.5pt; margin-bottom:.0001pt; margin-left:7.5pt; text-align:justify&quot;&gt;&lt;span style=&quot;color:#0000cd;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;background:white&quot;&gt;&lt;span style=&quot;line-height:normal&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:10.0pt&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family:&quot;Arial&quot;,&quot;sans-serif&quot;&quot;&gt;Сведение педагогической деятельности к какому-то одному виду активности &amp;ndash; воспитанию или образованию &amp;ndash; порождено общим для теоретической мысли Нового времени и, видимо, унаследованным ею от религиозного сознания представлением о том, что в основе бытия, определяющей сущность всех его проявлений, должна лежать какая-то одна сила: она называлась Богом, материей, Абсолютной Идеей, Мировым Разумом (для иных философов здесь крылось основополагающее различие между материализмом и идеализмом, религиозным мировоззрением и атеистическим); соответственно, и сущность человека определялась однолинейно &amp;ndash; формулами Homo Dei, Homo faber, Homo sapiens, Homo ludens, Homo loquens и т.д., и т.п., а функция культуры &amp;ndash; понятиями &amp;laquo;одухотворение&amp;raquo;, &amp;laquo;символизация&amp;raquo;, &amp;laquo;семиотизация&amp;raquo;, &amp;laquo;социализация&amp;raquo;, &amp;laquo;внегенетическое наследование&amp;raquo;&amp;hellip; Такой тип мышления философия называла &amp;laquo;монистическим&amp;raquo;, противопоставляя ему, как неполноценное, &amp;laquo;дуалистическое&amp;raquo; решение онтологических проблем, даже если речь шла о позициях великих мыслителей Р. Декарта или И. Канта. &lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;</description>
			
			<link>https://sofiauru.at.ua/publ/sistemno_sinergeticheskij_podkhod_k_postroeniju_sovremennoj_pedagogicheskoj_teorii/12-1-0-901</link>
			<category>Статьи</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://sofiauru.at.ua/publ/sistemno_sinergeticheskij_podkhod_k_postroeniju_sovremennoj_pedagogicheskoj_teorii/12-1-0-901</guid>
			<pubDate>Sat, 10 Nov 2018 11:24:17 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ ОСМИСЛЕННЯ КОСМОСУ  НА ШЛЯХУ ОСВОЄННЯ ВСЕСВІТУ</title>
			<description>&lt;p style=&quot;text-align:justify&quot;&gt;&lt;span style=&quot;color:#0000cd;&quot;&gt;Початок третього тисячоліття і небачений досі науково-технічний прогрес розширив межі впливу людської діяльності на природу і Всесвіт і поставив ряд важливих проблем, від вирішення яких залежить майбутнє людства. Сучасна людина все більше занурюється у штучний, не пов&apos;язаний з природою, створений нею самою раціонально-технічний світ. Тому сьогодні все частіше звучать заклики взаємодії, пошуки гармонійного співіснування людини і Космосу.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;</description>
			
			<link>https://sofiauru.at.ua/publ/filosofski_problemi_osmislennja_kosmosu_na_shljakhu_osvoennja_vsesvitu/12-1-0-900</link>
			<category>Статьи</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://sofiauru.at.ua/publ/filosofski_problemi_osmislennja_kosmosu_na_shljakhu_osvoennja_vsesvitu/12-1-0-900</guid>
			<pubDate>Sat, 08 Sep 2018 14:12:57 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>ВОПЛОЩЕНИЕ ИДЕИ СОФИЙНОСТИ  В ТВОРЧЕСТВЕ Н. СКОТТА МОМАДЕЯ.</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;color:#0000cd;&quot;&gt;&lt;span lang=&quot;RU&quot; style=&quot;font-size:12.0pt&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family:&quot;Times New Roman&quot;,&quot;serif&quot;&quot;&gt;Древний образ Софии восходит своими корнями к учению гностиков, которое зародилось еще в первые века христианства. Обращение к этому образу в творчестве В. Соловьева в начале ХХ века означало новый этап в развитии этого вероучения. Философ связывал его с новыми формами теофании, сакральной способностью видеть высшее, божественное начало в реальных, земных проявлениях. Образ Софии имеет надконфессиональный смысл, в нем сближаются православная традиция с ее почитанием Богоматери и священности всего творения с католическим культом Девы Марии и протестантской традицией, опирающейся на немецкую мистику с ее антропонимическим пониманием софийности.&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;</description>
			
			<link>https://sofiauru.at.ua/publ/voploshhenie_idei_sofijnosti_v_tvorchestve_n_skotta_momadeja/9-1-0-899</link>
			<category>Статьи</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://sofiauru.at.ua/publ/voploshhenie_idei_sofijnosti_v_tvorchestve_n_skotta_momadeja/9-1-0-899</guid>
			<pubDate>Sun, 08 Jul 2018 11:58:44 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>«Всі діти креативні, а ми всі — діти»: викладач Стенфорда про творчу впевненість та віру в себе</title>
			<description>&lt;p style=&quot;margin-bottom:.0001pt&quot;&gt;&lt;span style=&quot;line-height:normal&quot;&gt;&lt;span style=&quot;vertical-align:baseline&quot;&gt;&lt;span style=&quot;border:none windowtext 1.0pt; font-size:12.0pt; padding:0cm&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family:&quot;Circe&quot;,&quot;serif&quot;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;color:#0000cd;&quot;&gt;Нещодавно в Україні вийшов переклад світового бестселлеру братів Тома та Девіда Келлі &lt;/span&gt;&lt;a href=&quot;https://osnovypublishing.com/tvorcha-vpevnenist-yak-rozkriti-sviy-potencial/&quot; target=&quot;_blank&quot;&gt;&lt;span style=&quot;color:#0000cd;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family:&quot;inherit&quot;,&quot;serif&quot;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;text-decoration:none&quot;&gt;&amp;laquo;Творча впевненість&amp;raquo;&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/a&gt;&lt;span style=&quot;color:#0000cd;&quot;&gt;. На честь цього та на запрошення компаній Zeo Alliance та Yes&amp;amp;Design в Київ приїхав викладач Стенфордського університету, бізнес-школи та Інституту дизайну ім. Хассо Платтнера &amp;ndash; Ден Кляйн. У чи не головній світовій школі інновацій він викладає імпровізацію та лідерство, а в інтерв&amp;rsquo;ю Platfor.ma розповів про філософію дизайн мислення, і те, чому поразку треба святкувати.&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin-bottom:15.0pt&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;</description>
			
			<link>https://sofiauru.at.ua/publ/vsi_diti_kreativni_a_mi_vsi_diti_vikladach_stenforda_pro_tvorchu_vpevnenist_ta_viru_v_sebe/12-1-0-898</link>
			<category>Статьи</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://sofiauru.at.ua/publ/vsi_diti_kreativni_a_mi_vsi_diti_vikladach_stenforda_pro_tvorchu_vpevnenist_ta_viru_v_sebe/12-1-0-898</guid>
			<pubDate>Sun, 08 Apr 2018 17:12:04 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Живая Этика и современное пространство науки</title>
			<description>&lt;p style=&quot;margin-top:0cm; margin-right:7.5pt; margin-bottom:.0001pt; margin-left:7.5pt; text-align:justify&quot;&gt;&lt;span style=&quot;color:#0000cd;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;background:white&quot;&gt;&lt;span style=&quot;line-height:normal&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family:&quot;Times New Roman&quot;,&quot;serif&quot;&quot;&gt;Философская система Живой Этики, принесённая миру выдающимся русским учёным и философом Еленой Ивановной Рерих в первой половине XX века, в начале пути формирования нового космического мышления, занимает ведущее место в этом процессе. Такое положение Живой Этики обусловлено самим богатством её содержания, которое включает многостороннюю разработку вопросов, связанных с космической эволюцией человека, с теми конкретными факторами, которые эту эволюцию обеспечивают. Кроме того, Живая Этика имеет множество идейных созвучий с трудами многих великих учёных и мыслителей-космистов.&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;</description>
			
			<link>https://sofiauru.at.ua/publ/zhivaja_ehtika_i_sovremennoe_prostranstvo_nauki/10-1-0-897</link>
			<category>Статьи</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://sofiauru.at.ua/publ/zhivaja_ehtika_i_sovremennoe_prostranstvo_nauki/10-1-0-897</guid>
			<pubDate>Thu, 08 Feb 2018 21:25:22 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Нейронный механизм формирования внутреннего ресурса</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;color:#0000cd;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;line-height:normal&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:12.0pt&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family:&quot;Times New Roman&quot;,&quot;serif&quot;&quot;&gt;Любой внутренний ресурс имеет нейронную структуру. Он зафиксирован в мозге в виде нейронного образования. Число нейронов огромно. Ученые называют цифры от 10 до 100 миллиардов. Нейроны &amp;ndash; это нервные клетки нашего мозга, которые проводят нервные импульсы. Импульсы несутся с громадной скоростью: расстояние от одного нейрона к другому сообщение пробегает меньше чем за 1/5000 долю секунды. Благодаря этому мы чувствуем, думаем, действуем.&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;</description>
			
			<link>https://sofiauru.at.ua/publ/nejronnyj_mekhanizm_formirovanija_vnutrennego_resursa/11-1-0-896</link>
			<category>Статьи</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://sofiauru.at.ua/publ/nejronnyj_mekhanizm_formirovanija_vnutrennego_resursa/11-1-0-896</guid>
			<pubDate>Wed, 09 Aug 2017 20:15:05 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Пути формирования культуры управления в процессе профессионального образования: социокультурный подход</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;color:#0000cd;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;background:white&quot;&gt;&lt;span style=&quot;line-height:normal&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:10pt&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family:Arial, sans-serif&quot;&gt;В современном обществе культурная политика становится решающим моментом в развитии общества, определяющим фактором любой политики, в том числе и экономической. Стабильность политической системы, экологическая, демографическая ситуация в значительной мере обусловливаются культурными факторами. Под культурой в данном случае понимается весь комплекс духовных достижений общества, как в материальной, так и в духовной, интеллектуально-нравственной, сфере деятельности людей. Культура есть исторически накопленный духовный опыт человечества, используемый как инструмент беспрерывных преобразований, как человека, так и окружающей среды, обеспечивающий человеку и человечеству перспективы социального и духовного развития в его наиболее благоприятных и наименее кризисных направлениях.&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;</description>
			
			<link>https://sofiauru.at.ua/publ/puti_formirovanija_kultury_upravlenija_v_processe_professionalnogo_obrazovanija_sociokulturnyj_podkhod/12-1-0-895</link>
			<category>Статьи</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://sofiauru.at.ua/publ/puti_formirovanija_kultury_upravlenija_v_processe_professionalnogo_obrazovanija_sociokulturnyj_podkhod/12-1-0-895</guid>
			<pubDate>Thu, 08 Jun 2017 15:04:33 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>НАУКОВЦІ – ЦЕ СУПЕРГЕРОЇ, ЩО РЯТУЮТЬ СВІТ.</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;color:#0000CD;&quot;&gt;Чи потрібні Україні інтелектуали? Якщо так, то ми маємо створити умови, щоб обдарованій, чимось зацікавленій дитині було легше проявити себе, пробитися. Якщо в області немає ресурсів на підтримку здібних дітей, немає наукової лабораторії, куди можна безкоштовно прийти і попрацювати, то скільки потенційних майбутніх науковців ми втрачаємо щороку? Тож, як на мене, &amp;laquo;міграція мізків&amp;raquo; &amp;ndash; це ще найменші втрати для країни.&amp;nbsp;Найбільші втрати, які ми маємо, &amp;ndash; це зникнення бажання навчатися, яке з&amp;rsquo;являється переважно з четвертого-п&amp;rsquo;ятого класу. Тому що навчальна програма нудна, вона вимагає вивчення тих предметів, які, можливо, дитині не цікаві, але інакше побудувати навчальний процес у загальноосвітній школі насправді дуже важко. Все-таки школа має дати базові основи наукових знань. А от уже далі розвивати ту галузь, яка учневі цікава, &amp;ndash; це вже інше питання. Для цього мусять бути альтернативні школі середовища. Єдине, що школа має залишати дитині достатньо часу, щоб вона займалася спортом, наукою, музикою, своїм естетичним розвитком і була повноцінною особистістю.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;color:#0000CD;&quot;&gt;От у цьому проблема школи: зменшити навантаження на дитину і створити альтернативні можливості для неї. Не треба у школу впихати все, як тепер пропонують&amp;ndash; і науку, і спорт, і художню гімнастику, і підводне плавання. Дитина взагалі тоді звідти не буде виходити. МАН &amp;ndash; це також альтернативне середовище.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;</description>
			
			<link>https://sofiauru.at.ua/publ/naukovci_ce_supergeroji_shho_rjatujut_svit/11-1-0-894</link>
			<category>Статьи</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://sofiauru.at.ua/publ/naukovci_ce_supergeroji_shho_rjatujut_svit/11-1-0-894</guid>
			<pubDate>Sat, 04 Feb 2017 19:51:44 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>ОСНОВИ КОСМІЧНОГО МИСЛЕННЯ  В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;color:#0000CD;&quot;&gt;Космізм, як релігійно-філософська і природничо-наукова течія, значно вплинув на розвиток науки ХХ століття та освоєння космічного простору, надав людині нові горизонти наукового і творчого пошуку. В свою чергу, космонавтика долучає нас до координат вічності та безмежності, впливає на зміну нашої свідомості. Однак, у науковому вжитку поняття космізму мало семантику більш матеріалістичного змісту. Це пояснюється тим, що наука має свої критерії науковості відносно тих явищ, які вона вивчає. Серед особливостей наукового знання можна виділити: логічну обґрунтованість і доведеність, достовірність, системність, максимальну здатність до формалізації, багатократну підтвердженість суспільною практикою, об&amp;rsquo;єктивність, істинність тощо.&amp;nbsp;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;</description>
			
			<link>https://sofiauru.at.ua/publ/osnovi_kosmichnogo_mislennja_v_osvitnomu_procesi/12-1-0-893</link>
			<category>Статьи</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://sofiauru.at.ua/publ/osnovi_kosmichnogo_mislennja_v_osvitnomu_procesi/12-1-0-893</guid>
			<pubDate>Mon, 02 Jan 2017 16:39:17 GMT</pubDate>
		</item>
	</channel>
</rss>