Якщо у Середньовіччі поради людям давала церква, то тепер це роблять лідери думок, й іноді вони – просто незрозуміло чому відомі особистості. Аспірантка «Києво-Могилянської академії» Олександра Саковська зробила своїм опініон-лідером Тому Аквінського і вважає, що нам усім є чого повчитися у цього філософа.

Я доволі рідко бачу живих філософів. Мертвих, на щастя, теж нечасто. Але щоразу, коли я кажу друзям, що я – безутішна вдова з 1274 року, вони регочуть, немов би я жартую. Всі люди мають свої маленькі пристрасті, ім’я ж моєї – Тома з Аквіно.

Це середньовічний мислитель, філософію якого в 1879-му рішенням папи Лева XIII було визнано офіційною доктриною католицької церкви. В юні роки, коли підліток Тома здобував освіту, однокурсники часто дражнили його через габаритні розміри та мовчазність, називаючи німим волом. Захищаючи Тому, його учитель Альберт Великий відповідав, що колись цей віл зареве на увесь світ.

Я сиджу в задушливому київському офісі і чую, як італієць Тома з далекого ХІІІ століття гучно реве, промовляючи до мене.

1. Інколи варто обмежувати себе, аби досягнути мети

Тома походив зі знатного роду і міг ні в чому собі не відмовляти. Проте він обрав шлях віри і став членом ордену домініканців, що означало бідне життя, позбавлене світських розваг. Кілька разів брати викрадали його і повертали додому, але він знову втікав до монастиря. Одного разу родина наважилася на відчайдушний крок, замкнувши Тому в кімнаті зі жрицею кохання. Результат був неочікуваним: Тома не лише не прийняв її пристрасну пропозицію, але й довів до сліз своїми принизливими відмовами.

Все подальше життя в монастирі Тома присвятив навчанню та викладанню. Він часто обмежував себе в їжі та сні, аби встигнути зробити якнайбільше, і геть не був схильний до розваг. Ходять легенди, що він міг надиктовувати своєму секретарю кілька текстів паралельно, і нічого не забував. Тривала робота далася взнаки, а самообмеження втілилося в неабияких успіхах. Бо, як відомо, воли не ревуть, якщо ясла повні.

2. Немає складних речей. Є складні пояснення

Половина проблем у цьому світі виникає через неточність понять. Іще половина – через спроби їх уточнити.

Святий Тома на своєму прикладі вчить висловлюватися максимально чітко і коректно відразу, аби уникати непорозумінь. Теми, про які він міркує, – це чудове паливо для інтелекту, що віддаляє старечу неміч розуму. Він використовує багато термінів, які зараз здаються доволі складними: субстанція, субсистенція, акциденції. Знання цих термінів допоможуть вам справити враження на будь-якого співрозмовника (а враження це справляє неабияке), а Тома зможе пояснити вам їх в максимально доступній формі: він надасть коротке визначення, запропонує чимало простих прикладів. Мабуть, через це латину Аквіната ще за його життя називали «рибацькою» – через простоту.

І Тома таки має рацію: більшість складного – це насправді просте, ускладнене навмисно або з необачності. Спроби висловлюватися просто означають, що ви завжди будете послідовними.

3. Обирайте авторитетів, а не ідолів

У Аквіната майже немає трактатів, в яких він не згадав би Арістотеля. Саме ця видатна антична постать стала для Томи найбільшим авторитетом серед філософів. І значну частину понять (як-от форма, матерія, сутність, щосність тощо) Тома запозичує саме в нього, вибудовуючи струнку досконалу фундаментальну систему, здатну зробити щасливим кожного перфекціоніста.

Але авторитет – це річ нейтральна, лише ви самі надаєте йому цінності. І в цьому сенсі Тома – взірцевий філософ, оскільки схильний сумніватися в тому, чи правильно він розуміє слова свого авторитета. Він прагне ознайомитися з іншими поглядами і прийняти їх, якщо вони видаються правильними. Саме тому у творах Томи ви побачите, приміром, неочікувані посилання на відомих філософів ісламського світу, чи навіть зі здивуванням помітите, що він погоджується зі своїми ідеологічними опонентами – неоплатоніками.

4. Не все, що здається добром, є ним насправді

Тома вважав, що від усіх інших живих організмів людина відрізняється саме можливістю мислити. Ця теза нині здається дуже банальною, була вона такою і в часи Аквіната. Але Тома вважає це підставою для безмежної віри в людський розум, адже людині надано всі необхідні інструменти для того, щоб мислити, пізнавати, взаємодіяти зі світом, робити правильний вибір.

Людина орієнтована на добро і прагне лише його, проте інколи необачно плутає справді добре з тим, що їй таким здається. Вирішення цієї проблеми святий Тома вбачає в освіті – саме тому він присвятив своє життя написанню підручників і трактатів на різні теми: науки, віри, соціальних проблем, навіть алхімії. Бо коли володієш знаннями, твої горизонти стають ширшими.

5. Не бійтеся бунтувати

Уже в часи Томи Аквінського алхімія вважалася такою наукою, що суперечить задумам Творця. Створити людину в пробірці чи стати безсмертним – чим не бунт проти Бога? Втім, чимало видатних філософів та науковців, як і Тома, не боялися в той час бунтувати. І з того була неабияка користь: алхімія в результаті стала матір’ю хімії.

Разом із тим Тома Аквінський був достатньо сміливим, аби говорити про речі, що суперечили тогочасним тенденціям. Наприклад, у Середньовіччі було прийнято вважати жінку помилкою природи, що створена з ребра Адама, аби бути нижчою за чоловіка. А Тома Аквінський гучно повідомляв: жінка – це не помилка і не дефект, і створено її з ребра, аби чоловік відчував свою спорідненість з нею і більше її любив. Так само в Середні віки зневажливо ставилися до тіла, вважаючи важливою лише душу. А Тома Аквінський доводив, що тіло – неабияка цінність, воно дозволяє нам пізнавати себе, продовжувати життя через нові покоління і мати свободу вибору.

6. Головне – бути відданим своїм ідеям

Існує чудова легенда про те, що одного дня Томі Аквінському явився сам Бог і сказав: «Ти, Тома, написав чимало хороших праць, доводив моє існування, захищав віру. Тепер і я можу зробити щось для тебе. Скажи мені: чого ти прагнеш?» На це Тома відповів: «Нічого, окрім Тебе». Після смерті Тому Аквінського визнали святим.

Олександра Саковська

https://platfor.ma/topics/knowledge/shist-porad-vid-tomy-akvinskogo/